Безумовно раннє виявлення злоякісних новоутворень, лікування та диспансерне спостереження за онкологічними хворими це одні із самих вагомих факторів в забезпеченні якісного та ефективного лікування злоякісних новоутворень. Важливу роль в забезпеченні цього процесу відіграє відповідність структури і організації роботи первинної ланки онкологічної служби захворюваності населення та адміністративно-структурній організації лікувально-профілактичних закладів(ЛПЗ) регіону. Не менш важливим є забезпечення первинної ланки достатньою кількістю лікарів та медичних сестер.
Динамічні зміни, які відбулись в медичній галузі України, в цілому, та м.Києві, зокрема, спонукали онкологічну службу міста до пошуку найбільш ефективних схем роботи “на місцях”. Виходячи з вищевикладеного, стають зрозумілими ті зміни в організації роботи онкологів первинної ланки, які відбувались на протязі останньої четверті століття в м.Києві.
До 1990 року диспансерне відділення об`єднувало всіх онкологів міста та було структурним підрозділом Київського міського онкологічного диспансеру. Лікарі відділення підпорядковувалися головному лікарю диспансеру. Така організація роботи онколога була дещо однобічною та викликала певні труднощі щодо проведення відповідних адміністративних заходів в районі.
З відкриттям в 1990 році Київського міського онкологічного центру (КМОЦ), диспансерне відділення було розформоване, а штати районних онкологів передані в територіальні медичні об`єднання (ТМО). Районні онкологи призначалися адміністрацією району і підпорядковувалися директорам ТМО. КМОЦ при цьому здійснював лише організаційно-методичне керівництво, а у районного онколога, в свою чергу, виникли певні труднощі в забезпеченні наступності в роботі ТМО та КМОЦ. Недостатня питома вага клінічної практики в роботі онколога привела до втрати кадрового потенціалу. На посадах онкологів працювали, в основному, пенсіонери та сумісники.
Сьогодні онкологічна служба міста працює за новою схемою. Наказом №145 ГУОЗ м.Києва від 13.04.01 р. “Про вдосконалення системи управління онкологічною службою міста”, на базі Київської міської онкологічної лікарні (КМОЛ) створене диспансерне відділення до складу якого входять 10 районних онкологів. Цим же наказом регламентоване подвійне підпорядкування районного онколога як головному лікарю КМОЛ, головному позаштатному онкологу ГУОЗ так і начальнику управління охорони здоров`я районної державної адміністрації (УОЗ РДА). При цьому, в ЛПЗ УОЗ РДА районні онкологи забезпечують консультативний прийом хворих та організаційно-методичне керівництво онкологічною службою району; а в Київському міському клінічному онкологічному центрі (КМКОЦ) вони мають змогу безпосередньо проводити дообстеження та лікування онкологічних хворих свого району на базі стаціонарних відділень КМКОЦ.
Така організація роботи, коли організаційна діяльність в районі поєднується з клінічною роботою в КМКОЦ привела до того, що посада районного онколога стала більш привабливою для лікарів. В результаті, вже за 14 років роботи вдалося укомплектувати всі посади районних онкологів молодими спеціалістами, які поєднуючи диспансерну роботу з клінічною роботою, освоїли всі методи спеціального лікування онкологічних хворих.
За 14 років існування диспансерного відділення за високий професіоналізм, кваліфікований підхід до лікування онкологічних хворих, 12 лікарів-онкологів було переведено для подальшої роботи в інші відділення КМКОЦ за уподобанням.
Українська
English