Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності перед тими, хто тримав свій медичний фронт до останнього подиху.

Професія медика — це завжди про порятунок і гуманізм, але в наших реаліях вона стала символом надлюдської мужності та жертовності. Лікарі, медсестри, бойові медики, фельдшери та водії швидких... Вони рятували життя під обстрілами, в операційних без світла, на самій передовій та в тилових шпиталях, віддаючи найдорожче — власне життя — заради порятунку інших.

Світла пам'ять героям у білих халатах

• Мужність, що не знає меж: Вони йшли туди, звідки всі тікали, і залишалися там, де була найбільша небезпека.
• Останній рятівний щит: Кожен із загиблих медиків — це невимовний біль для країни, втрачений талант і чийсь батько, мати, дитина чи кохана людина.
• Вічний борг: Наш обов’язок — ніколи не забувати їхні імена, їхні обличчя та їхній подвиг.

"Найбільша любов — це віддати життя за друзів своїх". Ці слова якнайкраще описують подвиг кожного медичного працівника, який загинув на варті людського життя.

Низький уклін усім, хто тримає небо над нами, і вічна, світла пам'ять кожному медичному ангелу, який повернувся на щиті.

Слава нашим Героям!